Сколько стоит шунтирование сосудов сердца в институте амосова
«Український репортер» зустрівся з директором Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М. Амосова, академіком Василем ЛАЗОРИШИНЦЕМ.
– 2017 рік був для інституту дуже важким, – розповідає Василь Лазоришинець. – Особливо його початок, коли нам дали 27 відсотків коштів на заробітну плату, 28 відсотків – на комунальні платежі і лише 2 відсотки на медикаменти. Виживали за рахунок того, що були ще якісь залишки з минулого року. Тих грошей, які виділили на медикаменти, не вистачало навіть на те, аби закупити наркотики, кисень та лікувальні гази, без яких неможливо виконувати операції.
Щоправда, з часом ситуація змінилася, і нині завдяки тому, що пішов пілотний проект, матеріальне навантаження на пацієнтів дещо знизилося. Якщо раніше вони на 80 відсотків закуповували медикаменти та вироби медичного призначення, то нині десь на 65–70 відсотків. Точно зможу сказати вже за підсумками року.
– Яку кількість пацієнтів прийняли, скількох прооперували?
– За 11 місяців уже прийняли 32,5 тисячі пацієнтів через поліклініку (торік було 29 тисяч, тобто на понад 3 тисячі більше). В стаціонарі провели 4200 операцій. За аналогічний період 2016-го було на 100 операцій більше. Але, враховуючи те, що за листопад зробили на 75 операцій більше, гадаю, показники будуть на рівні минулого року: десь близько 4500.
– Наскільки успішними були хірургічні втручання?
– Щодо післяопераційної летальності, то цифри однакові два роки поспіль –1,3 відсотка. Порівняно із зарубіжними показниками. У наших зарубіжних колег цей показник становить 2,5–3 відсотки.
– Як же за такого недофінансування в першому півріччі вдалося не знизити ні кількості, ні якості операцій?
– Викручувалися як могли, мали заборгованість із виплати зарплати. Легше стало лише після того, як внесли зміни у держбюджет і на початку серпня виділили додаткові кошти Академії медичних наук, а отже й нам. До того ж уже запрацював пілотний проект, і це також допомогло вибратися з глухого кута. На 2018 рік на проект вже закладено 600 мільйонів гривень для 4 інститутів. Це не зовсім те, на що ми розраховували, але практично удвічі більше, ніж у 2017 році.
– Нагадайте нашим читачам суть проекту і розкажіть, на кого він поширюється.
– Суть проекту полягає в тому, що частині пацієнтів медичні послуги надаватимуться за рахунок державного бюджету в чотирьох інститутах столиці. Це – діти до 18 років, вагітні, інваліди 1 групи, учасники АТО.
Безоплатними будуть й екстрені оперативні втручання та ексклюзивні, тобто ті, які виконуються тільки висококваліфікованими фахівцями.
Своїм внутрішнім наказом у тестовому режимі ми розпочали проект з 1 липня і записуємо пацієнтів у чергу. Фактично ж він стартував з 23 жовтня, коли інститут уклав угоду з Академією медичних наук – розпорядником коштів. Попит був надзвичайно високим: все, що нам надали, використали протягом листопада. Безкоштовні клапани розлетілися за 3 тижні.
– У пільговиків є надія. А як даватимуть собі раду інші хворі?
– Система діє така (і на це налаштовано стратегію нашого інституту вже багато років поспіль): ми допомагали готувати кадри і відкривати кардіологічні центри по всій Україні, де виконуються прості оперативні втручання та нескладні екстрені. Нині в Україні функціонують 39 таких кардіохірургічних центрів (лише цього року відкрили 7), які за 2016 рік виконали майже 18,5 тисячі операцій.
– Тобто вони перекривають потребу?
– Шкода, але можливості з потребами не співставні. За європейськими мірками треба виконувати 140 тисяч операцій на рік. Коронографій по всій Україні торік було проведено 27 тисяч, а необхідно майже 250 тисяч.
Тож не дивно, що в структурі летальності серцево-судинні та нейроваскулярні захворювання становлять 68 відсотків. А це означає: щороку Україна втрачає 400–410 тисяч своїх громадян. У Франції, Японії, США ця цифра ледь сягає 29–31 відсотка.
ХТО, ЗА ЩО І СКІЛЬКИ ПЛАТИТЬ?
– Від яких недуг рятують хворих у вашому інституті?
– Ми є лідерами з хірургічного лікування аневризмів аорти, ішемічної хвороби серця (аорто-коронарне шунтування на працюючому серці), з хірургічного лікування інфекційного ендокардиту, складних порушень ритму серця, ендоваскулярного лікування вроджених вад серця. Без зайвої скромності скажу, що за результатами по всіх цих напрямках ми є кращими не лише в Україні, а й за рубежем.
– Наскільки доступними є такі операції для пересічних українців?
– Складне запитання. Нині діють тарифи, розраховані ще у листопаді 2015 року, тобто за тим курсом долара і без врахування зростаючих зарплат, комунальних платежів, амортизації медичного обладнання, вартості медикаментів і виробів медичного призначення (останні два складають 80 відсотків медичної послуги). За наполяганням МОЗу ми останнім часом їх чотири рази перераховували, але врешті нам запропонували незрозумілу методику, за якою медикаменти і вироби медичного призначення туди не увійшли й оплачуються пацієнтами. Тобто все залишилося так, як і було.
– Яка ж сума необхідна для операції на серці?
– Наведу кілька цифр: собівартість коронарного шунтування, протезування клапана –100–120 тисяч гривень, вроджені вади серця оперуємо за бюджетні кошти до 18 років, після повноліття – за 30–40 тисяч. Скажете, що з нинішніми доходами українців це досить дорого, і матимете рацію. Але ще раз наголошую – це лише собівартість операції. За кордоном вона значно дорожча: в США у 20 разів, у Німеччині – в 10.
– Є якийсь вихід із цієї ситуації?
– Передусім МОЗ має затвердити нормальну методику розрахунків, які відповідають дійсності, і не ховати голову в пісок. Інакше проблему не зрушити з місця, і ні експеримент, ні реформа не запрацюють. Нині в касу інституту пацієнт не може внести кошти за операцію, навіть якщо вони в нього є. Це – кримінальна справа. Тож діє такий порядок: людина отримує список, у якому перераховано все, що потрібно для операції, йде в аптеку і купує медикаменти та вироби медичного призначення.
– Медична реформа щось змінить?
– Якщо вона запрацює так, як обіцяють, все буде гаразд. Адже згідно з її положеннями медзаклади мають право отримувати кошти з державної скарбниці та з бюджетів органів місцевого самоврядування чи територіальних громад. Якщо всі субвенції будуть видані на першому і другому рівні, то, коли пацієнт прийде до нас, ми оплачуватимемо вже на третинному рівні. Має діяти формула: гроші йдуть за пацієнтом.
– Це якщо хворого до вас довезуть. Але ж парамедик може й не встановити точного діагнозу, а швидка допомога, кажуть, не виїздитиме на виклик до людей із високим тиском…
– Коли викликають швидку допомогу, то дуже важко визначити – тиск це чи ішемічна хвороба. Точний діагноз може встановити лише фахівець після проведення певних досліджень, приміром, ЕКГ, коронографії. Тож, я думаю, тут мають спрацювати вже згадувані нами кардіоцентри, які відкриваються по всій країні. Вони повинні посприяти тому, щоб пацієнти мали якомога ширший доступ до медичних послуг.
– Ще одна «страшилка», пов’язана з реформою: пацієнта має доправляти до лікарні не карета швидкої допомоги, а він самотужки повинен добиратися туди своїм транспортом.
– Я не думаю, що так буде. Приміром, у Києві врешті-решт навели лад у департаменті охорони здоров’я і почали використовувати потенціал Академії медичних наук. Закріпили окремі райони за медзакладами, які надаватимуть допомогу їхнім мешканцям. Скажімо, ми обслуговуємо Голосіївський та Подільський райони цілодобово. Приймаємо до 10 швидких щоденно і рятуємо по 3–4 життя.
– Звісно, у Києві проблем не буде. А як у регіонах?
– Там мають чітко діяти протоколи, які визначають алгоритм дій: викликали швидку – відвезли до медзакладу. І немає значення, хто це зробить: парамедик чи лікар. Така процедура визнана у світі, й нічого нового вигадувати не треба.
ВИЖИВАЄ ХТО ЯК МОЖЕ
– Тож як не крути, а все упирається в кошти, точніше – у їхній брак. Можливо, ви знаєте, як можна заробити грошей медзакладам, аби утриматися на плаву?
– У нас легальні способи заробітку – оренда приміщень, яка дає змогу оплачувати комунальні послуги. Але ми ще маємо такий тягар, як гуртожиток для медсестер, на утримання якого потрібні значні суми. Звісно, виручає й гуманітарна допомога з-за кордону, приміром, від американських компаній. Потужно працюють і наші благодійники. Ось 6 грудня була благодійна вечеря, під час якої зібрали 2,4 мільйона гривень спеціально для ендоваскулярної хірургії. За ці кошти зможемо пролікувати десь близько 40 дітей за інноваційними технологіями, які є надто дорогими.
Ще один благодійний захід, який недавно провела Маша Єфросиніна, зібрав кошти на кардіостимулятори, дефібрилятори маленьким дітям. Вже визначено 4 прізвища малюків, яких пролікуємо. Такі прилади коштують досить дорого: десь 100–140 тисяч гривень.
– А як із технічним оснащенням інституту?
– За останні 3 роки не було закладено жодної копійки на техніку, але слава Богу, що вона у нас була. Маємо єдиний в Україні працюючий комп’ютерний томограф, який дає 640 зрізів у секунду. Можемо робити спеціальні кардіопрограми. Є МРТ потужністю у півтора тесла (нещодавно полагодили). Зараз вийшла з ладу трубка на КТ, але скоро і цей прилад запустимо. У розпорядженні наших фахівців – добре обладнані операційні та лабораторії.
– Проблеми з кадрами маєте? Адже навіть приватні клініки, в яких із грошима значно краще, нещодавно скаржилися президентові на брак персоналу.
– За нинішньої складної ситуації справжньою перемогою є те, що втримали трудовий колектив, сформований на глибоких амосовських традиціях. І навіть ті лікарі, які свого часу поїхали за кордон на заробітки, щиро зізнаються, що їм бракує інститутської атмосфери. Не перебільшу, якщо скажу, що маємо такий колектив, якому може позаздрити не лише найкраща вітчизняна, а й навіть європейська клініка: 52 кандидати наук, 24 доктори і професори, 3 академіки, 1членкор Національної академії наук.
– Ви згадали про амосовські традиції. Нещодавно в інституті пройшли амосовські читання. Що це таке?
– Зібрання науковців, започатковані до 100-річчя з дня народження фундатора нашого інституту Миколи Амосова. У грудні 2017 року ми провели вже четверті амосовські читання, на які щоразу запрошуємо видатних людей – іноземців і наших співвітчизників, які виступають із цікавими доповідями. Цього разу виступили академіки Комісаренко, Чехун, Трахтенберг. Була й моя доповідь про один із найпрогресивніших напрямків діяльності нашого інституту – акушерську кардіологію, яка має стати стратегією сучасної охорони здоров’я.
На моє тверде переконання – без медичної науки ніколи не буде високопрофесійної медицини. Аби не бути голослівним, наведу лише один приклад: на цьогорічному з’їзді Всесвітньої асоціації кардіохірургів від нашого інституту було 16 доповідей. А всього на високих міжнародних форумах ми зробили близько 50 доповідей. Постійно поповнюємо свої знання на стажуваннях за кордоном і застосовуємо їх на практиці та ділимося досвідом з колегами.
Розмову вів Олександр ВИГОВСЬКИЙ
Источник
По распространенности сердечно-сосудистые патологии в России стоят на 2 месте после травм, а ишемическая болезнь сердца (ИБС) составляет свыше 50% от числа этих заболеваний. ИБС – общее название большой группы болезней, при которых сосуды сердца не в состоянии обеспечить требуемый для него объем кислорода.
Существуют различные формы ИБС, но чаще других встречаются следующие:
- стенокардия напряжения 4-х функциональных классов;
- инфаркт миокарда;
- разные формы нарушений ритма сердечных сокращений;
- сердечная недостаточность.
Среди пациентов до 50 лет мужчины страдают от ИБС гораздо чаще женщин. Это связано с особенностями гормонального фона – женский организм вырабатывает эстроген, обладающий природным антисклеротическим действием. Опасность ИБС заключается в постепенном развитии необратимых процессов в сердечной мышце, что становится прямой угрозой жизни пациента. Наиболее эффективным способом предотвращения таких изменений признано вовремя выполненное аортокоронарное шунтирование (АКШ).
Коронарное шунтирование – шанс на полноценную долгую жизнь
Аортокоронарное шунтирование – это кардиохирургическая операция на коронарных артериях сердца. Выполняется с целью восстановления кровообращения (реваскуляризации) в тех участках миокарда, где оно уменьшено или отсутствует. Причиной такого нарушения служит сужение (стеноз) или закупорка (обтурация) просвета коронарных артерий, которые характерны для пациентов с ИБС.
Диагностика АКШ
Перед операцией АКШ необходимо провести общепринятые диагностические исследования: ЭКГ, эхокаридиограмму, тредмил-тест, эхокардиографию, лабораторные анализы крови и мочи. В клинике АО «Медицина» для уточнения стадии заболевания, характера распространений изменений по сосудам сердца и головного мозга выполняются специализированные обследования:
- мультиспиральная компьютерная томография коронарных артерий (делает возможным исследование сосудов сердца неинвазивно – без операции);
- перфузионная сцинтиграфия миокарда в покое после нагрузки – информативное нагрузочное тестирование. Показывает с точностью до клетки наличие или отсутствие ишемии (недостаточного кровоснабжения сердца на фоне физических нагрузок);
- селективная коронарная ангиография – «золотой» стандарт диагностики поражений коронарных артерий. С вероятностью в 100% показывает наличие или отсутствие атеросклеротической бляшки сосудов сердца. По результатам определяется необходимость аортокоронарного шунтирования или имплантации стента.
Как проходит операция по коронарному шунтированию
Особенность операции АКШ заключается в использовании графтов – сосудов, создающих соединение между аортой и участком коронарной артерии, расположенным за зоной стеноза или обтурации. Таким образом создается шунтирование – обходной путь от аорты к коронарной артерии, кровоток нормализуется и восстанавливается работа сердца.
В качестве графтов при АКШ выступают выделенные участки большой подкожной вены нижней конечности или лучевой артерии. При маммарокоронарном шунтировании используют внутреннюю грудную артерию.
Показания к АКШ
Безоговорочными кандидатами на аортокоронарное шунтирование являются пациенты с такими подтвержденными диагнозами:
- выраженный стеноз одной коронарных артерий;
- стеноз 3 коронарных артерий – «трехсосудистое поражение»;
- стеноз 2 коронарных артерий – «двусосудистое поражение»;
- инфаркт миокарда с поднятием и без поднятия сегмента ST;
- сниженная функция левого желудочка;
- желудочковая аритмия, угрожающая жизни;
- невозможность эндоваскулярной реваскуляризации при помощи стентирования либо ангиопластики.
Противопоказания к АКШ
Сюда относятся стандартные противопоказания для проведения оперативного вмешательства: тяжелые сопутствующие патологии (онкологические заболевания, хронические болезни легких, почечная недостаточность и пр.). Но это относительные противопоказания, решение врача зависит от сложности конкретного случая. Преклонный возраст не считается противопоказанием как таковым, здесь речь идет скорее об операционном риске.
Какой врач проводит коронарное шунтирование
Операция выполняется в специализированном отделении врачами-кардиохирургами в сопровождении операционной бригады, с применением высокоточного оборудования. О высочайшем уровне профессионализма специалистов клиники АО «Медицина» красноречиво говорят следующие факты:
- успешно проводятся операции по протезированию клапанов сердца через малоинвазивные доступы при врожденных или приобретенных пороках;
- выполнено несколько операций по удалению опухолей сердца;
- осуществляется имплантация кардиостимуляторов – первоклассная методика лечения аритмий;
- внедрен метод радиочастотной абляции – кардинальный способ лечения нарушений ритма сердца.
Проведение подобных операций требует должной квалификации всей кардиохирургической бригады, предельной концентрации внимания и высокой точности исполнения. Врачи подобного уровня заслуженно считаются элитой российской и мировой медицины.
Стоимость шунтирования
Цены на проведение аортокоронарного шунтирования в Москве существенно ниже, чем в зарубежных клиниках. Уровень используемого оборудования и квалификация врачей при этом ничем не уступает им.
В АО «Медицина» (клиника академика Ройтберга) операции проходят с соблюдением международных стандартов JCI. Осуществляется видеосъемка операций, которую можно получить на носителе.
Также существует система смс-оповещения родственников о начале и окончании операции, о переводе пациента в реанимационное отделение или в стационар.
Минимизация рисков достигается благодаря соблюдению стандартов JCI: идентификация пациента, идентификация операционного поля, внедрены чек-листы и другие методы, которые позволяют избежать ошибок.
Преимущества лечения в клинике АО «Медицина»
На базе стационара клиники разработан уникальный комплекс хирургических методов лечения: активно работает круглосуточная интервенционная кардиология с имплантацией стентов, что позволяет оказывать экстренную помощь всем пациентам с острым коронарным синдромом. С этой целью проводится аортокоронарное шунтирование при многососудистом поражении, реваскуляризация коронарных артерий (полное восстановление кровотока инфаркт-связанной артерии).
Полноценная реабилитация
В нашей клинике функционирует реабилитационное отделение, где пациентам оказывается полный спектр реабилитации с применением физиотерапевтических процедур. Здесь с успехом реализована процедура усиленной наружной контрпульсации, эффективная при реабилитации после инфаркта миокарда, при сердечной недостаточности.
Есть отдельный кардиореабилитационный центр, где врачи-реабилитологи работают в тесном сотрудничестве с кардиологами, давая им обратную связь по состоянию больного в период восстановления после операции. Такой подход способствует скорейшему выздоровлению пациента и его возвращению к полноценной жизни.
Цены
Источник
Об операции АКШ
Аортокоронарное шунтирование (АКШ) – один из самых эффективных метод в лечении ишемической болезни сердца (ИБС). Операция выполняется на работающем сердце, без применения метода искусственного кровообращения и показана в тех случаях, когда поражение артерий сердца выражено настолько, что использование других методов восстановления коронарного кровотока невозможно.
В нашей клинике ФНКЦ ФМБА коронарное шунтирование выполняется несколькими методами:
Преимущества АКШ на работающем сердце
отсутствие травм клеток крови – применение искусственного кровообращения (ИК) может негативно повлиять на кровь, иммунитет, организм в целом
во время операции кровеносная система и легкие работают самостоятельно
реабилитация протекает легче
значительно меньшее количество осложнений после операции – ИК может спровоцировать эмболию сосудов головного мозга, отек легких, кислородное голодание жизненно важных органов
Показания к аортокоронарному шунтированию
Показания к АКШ определяются различной степенью поражения артерий и проявлениями ишемической болезни сердца:
- стенокардия, не поддающаяся медикаментозной терапии;
- сужение ствола левой коронарной артерии и главных сердечных артерий свыше 50%;
- ИБС со снижением фракции выброса.
Как правило, АКШ не проводится:
- выраженной полиорганной недостаточности;
- в течение первых месяцев после нарушения мозгового кровообращения;
- злокачественных новообразованиях.
Подготовка к аортокоронарному шунтированию
В ФНКЦ ФМБА перед проведением аортокоронарного шунтирования сердца врач составляет план предоперационного обследования. Оно включает лабораторные анализы и инструментальные исследования:
- общий анализ крови, мочи;
- биохимию крови;
- коагулограмма развёрнутая;
- АДФ агрегация тромбоцитов;
- группа крови и резус фактор;
- маркеры инфекций: ВИЧ, гепатит В, гепатит С, сифилис;
- Pro-BNP, СРБ;
- ЭКГ;
- Эхо-КГ;
- рентгенологическое обследование;
- ЭГДС (максимальная давность – 1 месяц). Исключение – пациенты с поражением ствола ЛКА;
- УЗДС брахиоцефальных артерий (максимальная давность – 3 месяца);
- УЗДС артерий нижних конечностей (максимальная давность – 3 месяца);
- УЗДС вен нижних конечностей (максимальная давность – 7 дней);
- ФВД (максимальная давность – 7 дней);
- УЗИ внутренних органов;
- коронарография.
При наличии сопутствующей патологии могут быть назначены дополнительные анализы:
- ОНМК в анамнезе – КТ головного мозга.
- заболевания щитовидной железы – ТТГ, Т4, Т3 (максимальная давность – 30 дней). Консультация эндокринолога при наличии изменений гормонального профиля.
- сахарный диабет – гликемическая кривая (максимальная давность – 7 дней). Консультация эндокринолога при гликемии более 10 ммоль/л.
- Подагра – мочевая кислота (максимальная давность – 1 месяц). При превышении значения в 420 мкмоль/л – консультация терапевта и подбор терапии.
- консультация стоматолога, уролога, гинеколога.
За день до операции пациента осматривает хирург и анестезиолог. Накануне АКШ рекомендуется легкий ужин не позднее 12 часов до операции, с ночи не есть, не пить, отменить прием лекарств. На ночь ставится очистительная клизма. Утром пациент принимает душ.
После подписания информированного согласия пациенту делается премедикация — вводятся лекарства, которые снизят эмоциональную напряженность, помогут успокоиться. Через 40-60 минут пациент доставляется в операционный блок.
В кардиологическом центре ФНКЦ ФМБА вы можете сдать все анализы и пройти исследования, рекомендованные врачом перед операцией. Структура нашего центра позволяет быстро пройти подготовительный предоперационный этап и получить результаты на руки. Имея свою лабораторию, мы отвечаем за правильность взятия анализов и качество клинико-лабораторных исследований.
Проведение АКШ
Аортокоронарное шунтирование на работающем сердце начинается с обеспечения доступа к месту проведения операции — послойно разрезается кожа, подкожные слои, мышцы.
Трансплантат (шунт) — здоровый участок вены или артерии — забирается из грудной клетки пациента или его конечности (бедра, голень). Для выполнения операции на работающем сердце применяется специальное оборудование, позволяющее стабилизировать миокард в месте формирования анастомоза. Один конец здорового сосуда подшивается к аорте, другой — к коронарной артерии ниже стенозированного/суженного участка. Затем восстанавливается полная работа сердца, рана ушивается, пациента переводят в отделение реанимации.
Коронарное шунтирование в большинстве клиник проводят с остановкой сердечной деятельности с применением аппарата искусственного кровообращения. Использование этого метода связано с риском развития осложнений, которые удлиняют сроки восстановления, ухудшают выздоровление, могут привести к кровотечениям, инсульту, инфаркту. Проведение операции без искусственного кровообращения – на работающем сердце – позволяет снизить риск послеоперационных осложнений.
После операции
В целом реабилитация и восстановление после АКШ без искусственного кровообращения проходит быстрее и легче. Если ранний послеоперационный период проходит без осложнений, то через сутки удаляют катетеры и пациента переводят в отделение, где он находится до 7-10 дней. Там будет отслеживаться состояние сердца и всего организма.
В послеоперационном периоде пациенту индивидуально подбирается план реабилитации и назначается лечебная физкультура.
Хорошим методом поддержания здоровья являются пешие прогулки длительностью от 10 минут в самом начале (после того как разрешат ходить) до 30-60 минут через 2-3 недели после операции.
Важно, чтобы при физической нагрузке, ЧСС не поднимался выше 100-115 ударов в минуту и не было одышки.
Если после операции и реабилитационного периода в палате – в отделении кардиохирургии вы переживаете о самостоятельном восстановлении, можете пройти программу реабилитации в нашем центре.
При выписке из стационара лечащий врач выдаст памятку о правилах профилактики после операции, назначит лекарственные препараты. Прием любых других препаратов, в том числе из домашней аптечки, должен быть согласован с кардиологом.
Курить, употреблять алкоголь после операции АКШ нельзя пожизненно. Также нужно будет соблюдать диету с уменьшенным содержанием соли, жиров, сладостей.
После вам необходимо будет пройти исследование сердца через 1 месяц, 3, 6, 12 месяцев. Это вы также можете сделать в нашем центре.
Стоимость АКШ
Несмотря на общее название «шунтирование на работающем сердце», существует несколько методов проведения этой операции. Врач выбирает метод в зависимости от показаний, сопутствующих заболеваний, состояния сердца и организма на момент вмешательства.
Важно знать, что АКШ часто проводится в сочетании с другими методами лечения и операциями. К примеру, может выполняться АКШ и сразу этапно удаляться опухоль в любом органе, или АКШ выполняется в сочетании с операцией на сонной артерии или с операцией на клапанах сердца. Если же у пациента аритмия, то АКШ может выполняться в сочетании с РЧА легочных вен.
Операция аортокоронарного шунтирования в нашей клинике может проводиться в рамках бесплатной высокотехнологичной медицинской помощи по ВМП или платно.
Аортокоронарное шунтирование в условиях искусственного кровообращения с пластикой/протезированием клапана или аневризмэктомией
231 000 ₽
Окончательная стоимость лечения определяется исходным состоянием пациента (сопутствующие заболевания, выраженность ХСН), а также его подготовленностью к операции, наличием необходимых анализов и исследований.
Стоимость может варьироваться от 420 000 до 450 000 рублей.
В нее входит:
- операция, цена которой указана выше;
- предоперационное обследование (для пациентов, которые не сделали обследование до госпитализации);
- расходные материалы;
- анестезия;
- лекарственные препараты, медикаментозное лечение;
- комфортность палаты и длительность нахождения в клинике.
Многолетний опыт кардиохирургов ФНКЦ ФМБА подтвержден большим числом успешных операций по разным методам: все вмешательства проводятся по современным рекомендациям на высокотехнологичном оборудовании. Абсолютно все обследования вы можете пройти непосредственно в ФНКЦ ФМБА по плану, составленному врачом.
Источник